Енергія Сонця. Solar energy. Сонячна енергія

Енергія сонця | Держенергоефективності України

Енергія сонця безпечна для довкілля. Її можна виробляти поки світитиме Сонце. Використання сонячного випромінювання доцільне для вироблення теплової та електричної енергії й можливе на всій території України.

Потенціал використання в Україні

Середньорічна кількість сумарної енергії сонячного випромінювання, яка надходить щорічно на територію України, знаходиться в межах від 1 070 кВт∙год/м. кв. в північній частині України до 1 400 кВт∙год/м. кв. і вище в АР Крим.

Фотоенергетичне обладнання може достатньо ефективно експлуатуватися на протязі всього року проте, максимально ефективно протягом 7 місяців на рік (з квітня по жовтень).

Перетворення сонячної енергії в електричну в умовах України слід орієнтувати в першу чергу на використання фотоелектричних пристроїв. Наявність значних запасів сировини, промислової та науково-технічної бази для виготовлення фотоелектричних пристроїв може забезпечити сповна не тільки потреби вітчизняних споживачів, але й експортувати більше двох третин виробленої продукції.

На 01.01.15 року в Україні діяло 98 сонячних станцій загальною встановленою потужністю 819 МВт, якими у у 2014 році вироблено 485 млн. кВт*год електричної енергії.

Беручи до уваги досвід з впровадження сонячних електростанцій (далі – СЕС) в європейських країнах зі схожим рівнем сонячного випромінювання, а також з огляду на світові тенденції постійного зниження собівартості будівництва СЕС внаслідок розвитку технологій, в Україні за рахунок вдосконалення технології та введення в експлуатацію нових потужностей виробництво електроенергії СЕС може бути значно збільшено.

Умовно територію України можна розділити на чотири зони, залежно від інтенсивності сонячної радіації.

Сучасний стан

Досвід країн ЄС та північної Америки свідчить, що сонячна енергія може використовуватись в промисловому масштабі навіть вночі. В Іспанії і США є підприємства, що в темний час доби генерують електроенергію з тепла накопиченого в день.

Технічні рішення (Технічні характеристики, обладнання, особливості встановлення та експлуатація, виробники, переваги та недоліки).

Станції, що працюють на сонячній енергії (геліостанції), взагалі безшумні. Істотний недолік полягає у тому, що такі станції займають великі площі. Кожен 1 МВт потужності СЕС потребує відведення щонайменше 1,5 га землі. Мінусом також є те, що вихід енергії – непостійний. На СЕС сьогодні припадає близько 4% виробленої електроенергії з відновлювальних джерел енергії у світі. Перетворення сонячної енергії в електричну відбувається в основному за рахунок використання фотоелектричних елементів.

За допомогою енергії Сонця можна частково забезпечити електроенергією мешканців приватного сектору, (паралельно з роботою електричної мережі). Для цього використовуються фотоелектричні елементи, які розташовуються на даху будинку.

У приватних будинках для вироблення тепла в системі гарячого водопостачання можна застосовувати сонячні колектори (СК). Сонячні колектори здатні нагрівати воду до 70°С. Вдень СК перетворює енергію Сонця в теплову, яка гріє воду, що накопичується в теплоізольованих ємностях (баках-акумуляторах). Із баків-акумуляторів вода подається в систему гарячого водопостачання. СК встановлюються на даху будинку, а накопичувальна ємність та допоміжне обладнання монтуються в технічному приміщенні.

Види сонячних колекторів:

а) плоский

б) вакуумний із прямою передачею тепла воді

Експлуатаційні витрати на роботу системи гарячого водопостачання на базі СК мінімальні, адже електрична енергія витрачається тільки на роботу циркуляційного насосу. Наприклад, за потреби громадського закладу в 650 л/добу гарячої води, річний виробіток теплової енергії пласкими сонячними колекторами становить 8,7 МВт∙год (7,5 Гкал). При цьому, електричної енергії для роботи циркуляційного насосу витрачається близько 180 кВт·год.

Сонячні фотоелектричні (ФЕ) елементи перетворюють сонячне світло безпосередньо в електроенергію. В даний час кристалічний кремній (c-Si) і, так звані, тонко плівкові технології (ТП) домінують на світовому ринку. В ФЕ-системах на основі кристалічного кремнію високої чистоти використані елементи, які зібрані в модулі і електрично з’єднані. Система тонко плівкової технології ФЕ складається з тонкого шару напівпровідникового матеріалу, нанесеного на скло, полімер або метал. ФЕ-система на основі кристалічного кремнію є найстарішою і в даний час домінуючою фотоелектричною технологією, яка складає приблизно 85 – 90% ринку фотоелектрики.

Підприємства з виробництва концентрованої сонячної енергії (КСЕ) використовують дзеркала для концентрування сонячного випромінювання на приймачі, який збирає та передає сонячну енергію до теплопровідної рідини, що може застосовуватися як для кінцевого використання, так і для генерування електричної енергії за допомогою звичайних парових турбін. Великі КСЕ-підприємства можуть бути оснащені системами акумулювання тепла для постачання теплової енергії споживачам та генерування електричної енергії також і вночі або у випадку, якщо день хмарний.

Існує чотири різновиди КСЕ-підприємств, а саме: з параболічним рефлектором, рефлектором Френеля, сонячною баштою та параболічним лотком, які відрізняються один від одного конструкцією, конфігурацією дзеркал та приймачів, робочою рідиною, для передачі енергії та фактом наявності або відсутності теплового накопичувача. Перші три типи застосовуються у більшості електростанцій з централізованим виробництвом електрики. Система, яка використовує параболічний рефлектор, є найбільш технологічно розвиненою. Сонячні параболічні лотки більш придатні для розподільного видобутку електрики.

КСЕ - підприємства вимагають для свого функціонування наявність прямого сонячного випромінювання і тому є привабливим варіантом для встановлення у регіоні Сонячного поясу між 40 градусами північніше та південніше екватора.Вибір у встановленні сонячних ФЕ-технологій часто базується на компромісі між початковими витратами, ефективністю модуля та тарифами на електроенергію. У країнах з хорошими сонячними ресурсами та високими тарифами на електроенергію, електроенергія вироблена фотоелектричними системами для населення вже порівнялися з роздрібними цінами на електроенергію.

Для малопотужних станцій місцем для встановлення можуть слугувати дахи будинків за умови підвищення їх несучої здатності.

Фотоелементи широко використовуються і для автономного освітлення. Попит на них зростає з кожним роком у зв’язку з розвитком технологій та зниженням вартості обладнання.

Проект Дорожньої карти розвитку сонячної енергетики в Україні на період до 2020 року для обговорення!

Фінансова модель сонячної електростанції приватного домогосподарства

Фінансова модель сонячної електростанції потужністю 1 МВт

saee.gov.ua

сонячна енергія - Сайт cotel!

Сонячна енергія — енергія від Сонця в формі радіації та світла. Ця енергія значною мірою керує кліматом та погодою, та є основою життя. Технологія, що контролює сонячну енергію називається сонячною енергетикою

На верхні шари атмосфери Землі постійно поступає 174 PW сонячної радіації (інсоляції). Близько 6% інсоляції відбивається атмосферою, 16% поглинається нею. Середні шари атмосфери в залежності від погодних умов (хмари, пил, атмосферні забруднення) віддзеркалюють до 20% інсоляції та поглинають 3%.

Атмосфера не тільки зменшує кількість сонячної енергії, що досягає поверхні Землі, але і дифузує близько 20% з того що поступає, та фільтрує частину його спектру. Після проходження атмосфери близько половини інсоляції знаходиться в видимій частині спектру. Друга половина знаходиться переважно в інфрачервоній частині спектру. Тільки незначна частина цієї інсоляції припадає на ультрафіолетове випромінювання.

Абсорбція сонячної енергії через атмосферну конвекцію, випаровування і конденсацію водяної пари є рушійною силою кругообігу води та керує вітрами. Сонячне проміння абсорбоване океаном та суходолом підтримує середню температуру на поверхні Землі, що в наш час становить 14 °C. Завдяки фотосинтезу рослин сонячна енергія може перетворюватись в хімічну.

Сонячна енергія є джерелом енергії вітру, води, тепла морів, біомаси, а також причиною утворення протягом тисячоліть торфу, бурого і кам’яного вугілля, нафти і природного газу, однак ця енергія опосередкована і накопичена протягом тисяч і мільйонів років. Енергія Сонця може бути використана і безпосередньо, як джерело електроенергії і тепла. Для цього потрібно створити пристрої, які концентрують енергію Сонця на малих площах і в малих об’ємах. У цей час працюють нагрівальні пристрої, які акумулюють енергію Сонця, а також дослідні зразки електродвикунів і автомобілів, які використовують енергію Сонця

Проблемами паливного «голоду» переймаються не лише великі заводи і промислові об’єкти ЖКГ, а й пересічні громадяни. І воно не дивно. У Європі та Америці з 60-х років йде розробка альтернативних джерел опалення, зокрема, систем на основі сонячної енергії. За підрахунками вчених при грамотному застосуванні сонячної енергії з її допомогою можна забезпечити нагрів майже всієї води, що потрібна людству для споживання, а сонячні системи опалення та охолодження будинків можуть знизити потребу в енергії для цих цілей приблизно на 80%.

Головними чинниками, стримуючими масове впровадження сонячних систем опалення є дорожнеча установок акумулювання сонячної енергії та перетворення її в електрику або «спрямоване» тепло, а також небажання людей обтяжувати себе активною участю у процесі встановлення та експлуатації таких систем.

Адже для ефективної роботи будь-якої системи, призначеної використовувати енергію сонця, необхідно сприяння безпосередніх користувачів цих систем.

Системи опалення на основі енергії сонячного випромінювання

Велика частина енергії, яку ми отримуємо від сонця, надходить у вигляді короткохвильового випромінювання. Коли це випромінювання падає на поверхню твердого тіла або рідини воно поглинається і перетворюється на теплову енергію. Надалі акумулятор - тіло чи рідина- отримувач енергії, нагрівається і передає частину енергії навколишньому середовищу (повітрю, воді, іншим твердим тілам та рідинам) випромінюючи його на інші тіла, що мають більш низьку температуру. Але це випромінювання є вже довгохвильовим...І ланцюг продовжує працювати до встановлення балансу енергій між усіма «задіяними» тілами. Не занурюючись у складні фізико-хімічні процеси теплового перетворення та розрахунки можна з впевненістю сказати, що енергії сонця вистачить на все. Однак, її треба «впіймати» і заставити працювати.

За способом використання сонячної енергії системи сонячного опалення поділяються на:· Активні;

Пасивні.У свою чергу пасивні системи поділяються на:

· Системи прямого обігріву – коли сонячні промені безпосередньо проникають в приміщення через вікна, горище тощо,

· Системи непрямого обігріву – коли перенесення теплоти в приміщення відбувається через проміжне теплове середовище: стіна або дах використовується як колектор і теплоаккумулятор;· Системи ізольованого обігріву - в принципі, це проміжний вид між активними і пасивними системами, так як в них обігрів здійснюється за рахунок пристроїв, не пов'язаних функціонально з будівлею, але й не є спеціалізованими приладами.

До активних системам сонячного опалення відносяться різноманітні сонячні колектори. Найбільш ефективними є плоскі сонячні колектори з алюмінієвим корпусом, двома шарами скління і поглощательной панеллю з селективним покриттям, що забезпечує мінімальні теплові втрати колектора при променистому теплообміні, і вакуумовані трубчасті колектори з поглинаючим елементом з селективним покриттям і концентратором сонячного випромінювання.Коефіцієнт корисної дії високопродуктивних плоских сонячних колекторів досягає 65%. Протягом 10-12 годин сонячного літнього дня при середній щільності сонячного випромінювання 500 Вт / м2 на 1 м2 площі колектора припадає 5-6 кВт / год енергії. З урахуванням втрат в трубопроводах (при хорошій ізоляції не більше 5-8%) і теплообміннику (8-12%) отримуємо 3 кВт / год / м2 теплової енергії.Підігрів води в сонячному колекторі можна поєднувати з отриманням електричного струму для домашніх приладів за допомогою сонячного електричного фотоперетворювача (фотоелектричної станції). Найчастіше використовуються кремнієві фотоперетворювачі, що перетворюють поглинаються сонячні промені в постійний електричний струм. Фотоелектричну панель, що складається з послідовно з'єднаних модульних пластин сонячних панелей, монтують на даху, а також на південному, східному, західному фасадах будівлі. Надлишок денний сонячної енергії акумулюється для використання в нічні години і в похмурі дні. ККД кремнієвих батарей - близько 25%. Одержуваний постійний струм перетворюється на змінний для подачі в електромережу будівлі. Цю електроенергію, крім побутових приладів, можна використовувати і для роботи насоса перекачування теплоносія в сонячному колекторі. Таким чином, теплопостачання, гаряче водопостачання та електропостачання будинки будуть здійснюватися за рахунок неоплачуваної поновлюваного джерела - сонячної енергії.

cotel.jimdo.com

Енергія Сонця. Solar energy | Енергія Сонця

Сонце, як відомо, є первинним і основним джерелом енергії для нашої планети. Воно гріє всю Землю, приводить в рух річки і повідомляє силу вітру. Під його променями зростає 1 квадрільйон тонн рослин, що живлять, у свою чергу, 10 трильйонів тонн тварин і бактерій. Завдяки тому ж Сонцю на 3емле накопичені запаси вуглеводнів, тобто нафти, вугілля, торфу і ін., які ми зараз активно спалюємо. Для того, щоб сьогодні людство змогло задовольнити свої потреби в енергоресурсах, потрібно в рік близько 10 мільярдів тонн умовного палива. (Теплота згорання умовного палива – 7 000 ккал/кг).

А тепер увага: якщо енергію, що поставляється на нашу планету Сонцем за рік, перевести в те ж умовне паливо, то ця цифра складе близько 100 трильйонів тонн. Це в десять тисяч разів більше, ніж нам потрібно. Вважається, що на 3емлі запасені 6 трильйонів тонн різних вуглеводнів. Якщо це так, то енергію, що міститься в них, Сонце віддає планеті всього за три тижні. І резерви його настільки великі, що світитися так само яскраво воно зможе ще близько 5 мільярдів років. 3емні зелені рослини і морські водорості утилізували приблизно 34% енергії, що поступає від Сонця. Останнє втрачається майже даремно, витрачаючись на підтримку комфортного для життя мікроклімату в глибинах океану і на поверхні Землі. І якби людина змогла узяти для свого внутрішнього вжитку хоч би один відсоток (тобто 1 трильйон тонн того самого умовного палива в рік), то це б вирішило багато проблем на століття вперед. І теоретично цілком зрозуміло, як саме узяти цей відсоток.Все почалося з Альберта Ейнштейна. Багато хто пам’ятає, що цей учений був удостоєний в 1921 році Нобелівської премії. Але мало хто знає, що отримав він її не за створення теорії відносності, а за пояснення законів зовнішнього фотоефекту. Ще в 1905 році він опублікував роботу, в якій, спираючись на гіпотезу Планка, описав як саме і в яких кількостях кванти світла «вибивають» з металу електрони. Отримати електричний струм за допомогою фотоефекту вперше удалося радянським фізикам в 30-і роки минулого століття. Сталося це у Фізікотехнічеськом інституті, керував яким знаменитий академік А.Ф. Іоффе. Правда, ККД тодішніх сонячних сірнисто-талієвих елементів ледве дотягував до 1%, тобто в електрику звертався лише 1% енергії, що падала на елемент, але заділ був покладений. У 1954 році американці Пірсон, Фуллер і Чапін запатентували перший елемент з прийнятним (порядку 6%) ККД. А з 1958 року кремнієві сонячні батареї стали основними джерелами електрики на радянських і американських космічних апаратах.

До середини 70-х років ККД сонячних елементів наблизився до 10-процентній відмітці і… майже на два десятиліття завмер на цьому рубежі. Для космічних кораблів цього цілком хапало, а для наземного використання виробництво вельми дорогих сонячних батарей 11 кг кремнію необхідної якості коштував тоді до 100 доларів) в порівнянні із спалюванням дешевої нафти виглядало недозволеною розкішшю. Як слідство-більшість досліджень по розробці нових технологій в області сонячної енергетики були згорнуті, а фінансування тих, що залишилися сильно скорочено. На початку 90-х років нинішній лауреат Нобелівської премії академік Жорес Алферов наДжерел енергії на Землі існує багато, але, судячи по тому, як нестримно зростають ціни на енергоресурси, їх все одно не вистачає. Багато фахівців вважають, що вже до 2020 року палива буде потрібно в три з половиною рази більше, ніж сьогодні. Де ж брати енергію?Під сонячним дахом МИРУ (енергостанції)Новітня технологія нанесення металоксидної плівки на скляну підкладку дозволяє створювати крупні тонкоплівкові сонячні модулі. У Америці лише на один проект – будівництво в пустелі Негев (Ізраїль) сонячної електростанції – виділено 100 мільйонів доларів.

зборах АН СРСР заявив, що якби на розвиток альтернативної енергетики (а сонячна енергетика у нас вважається одним з її видів) було б витрачено хоч би 15% з тих засобів, що ми вклали в енергетику атомну, то АЕС нам би зараз чи взагалі б не потрібні. Судячи по тому, що навіть на тих крихітках, які виділялися «на Сонці», удалося до середини 90-х підняти ККД сонячних елементів до 15, а на початок нового століття – до 20%, затвердження академіка недалеко від істини.Як матеріал для виробництва сонячних елементів сьогодні використовується кремній. Другий за поширеністю на Землі, після кисню, елемент. На кремній доводиться більше чверті спільної маси земної кори. Мінус в тому, що зустрічається він у вигляді окислу – SiO2. Це той самий пісок, яким наповнюють дитячі пісочниці і використовують при замісі цементного розчину. Витягувати з нього чистий кремній вельми складно. Настільки складно, що вартість силіциума (так хіміки називають кремній), в якому не більше 1 грама домішок на 10 кілограмів продукту, порівнянна з вартістю збагаченого урану, використовуваного на атомних електростанціях. 3апаси кремнію перевищують запаси урану майже в 100 000 разів, проте хорошої «сонячної» речовини людство добуває в шість разів менше, ніж хорошого атомного урану.Відмітимо, що витягувати з породи кілограм урану значно складніше, ніж отримати з кварцевого піску кілограм силіциуму. Тому брудний кремній, що добувається способом електродуги і що містить більше 1 % домішок, коштує трохи більше одного долара за 1 кг і проводиться мегатоннами в рік. Ціна на природний уран на порядок вище. Після збагачення, коли доля потрібного 235-го ізотопу підвищується до 4,4%, вартість урану підскакує до 400 доларів за 1 кг і стає порівнянна з ціною того самого кремнію, з якого роблять мікросхеми і сонячні елементи. Настільки, загалом, невисока вартість ядерного палива обумовлена і тим, що в створення технологи його видобутку і збагачення за останніх півстоліття були вкладені величезні засоби. Кремній же по сю пору в промисловості витягують і очищають тими ж способами, що і в кінці 50-х років минулого століття. У наслідок недосконалості технологій – висока вартість продукту великі енерговитрати, екологічна небезпека і – низький вихід.З тонни кварцевого піску, в якому знаходиться близько 500 кг кремнію при найпоширенішій на сьогоднішній день технології витягання електродуги і хлорсиланові очищенні отримують 50-90 кг сонячного силіциуму. При цьому на здобуття 1 кг витрачається стільки енергії, що «кіловатний» чайник міг би на ній безперервно працювати протягом 250 годин. Все це тим більше дивно через те, що нові, набагато вдаліші технології давно існують. Ще в 1974 році німецька фірма Siemens навчилася отримувати чистий кремній за допомогою карботермічного циклу. Не вдаватимемося до подробиць хімічного процесу, просто скажемо, що в цьому випадку енерговитрати падають на порядок, а вихід продукту збільшується в 10-15 разів. Відповідно, і вартість отримуваного кремнію падає до 5-15 доларів за кілограм.Тут-то і криється особлива вигода для Росії. Для німецької технології простий пісок вже не личить, тут потрібні так звані «особливо чисті кварцити», найкрупніші поклади яких знаходяться в нашій країні. Крім того, на думку тих же фахівців з Siemens, наші кварцити найбільш якісні і їх запасів вистачить на всіх. Електрика належить до поганий продуктів, що запасаються, тому проводиться його завжди практично стільки ж, скільки і споживається. Спільна потужність всіх земних електростанцій складає приблизно 2 000 Гвт. Один терават-год – це приблизно 13% від всієї споживаної людством енергії. Для того, щоб отримати цей терават від Сонця, стандартними кремнієвими панелями потрібно «замостити» територію в 40 000 км2. Це з урахуванням того, що працювати станція буде лише вдень. Квадрат із стороною 200 км. – приблизно одна двохсота частина пустелі Цукру. Завдання, з яким сучасне людство цілком може впоратися. Проте вирішувати її ходу не можна. Бо при цьому виникають відразу дві величезні проблеми.Перша – це зберігання енергії. Проводити енергію така «гигастанція» зможе лише вдень, а людству вона потрібна цілий доба. 3начить, на ніч її денні надлишки потрібно в чомусь запасати. У акумуляторах, в гігантських конденсаторах, в супермаховиках. Такі «енергосховища» коштуватимуть не набагато дешевше, ніж сама СЕС. Друге – зміна клімату. Звичайно, не на всій планеті, а в місці споруди. Якщо раніше сонячна енергія в цих місцях йшла на нагрів грунту і повітря, то тепер її частина піде на здобуття електрики. Температура в районі електростанції, а 40 000 км2 – це немало, практично Московська область, – декілька впаде. У її центрі з’явиться те, що кліматологи називають «бароцентром» – область постійного зниженого тиску, в якій зазвичай формуються потужні циклони. Циклони ці окроплюватимуть територію електростанції і прилеглі райони дощами, а піднебіння над нашими батареями заволочать грозові хмари.Відповідно, і вироблення енергії зменшиться в десятки разів. Обидві ці глобальні проблеми мають одне просте рішення. А саме, треба будувати не одну електростанцію на 40 000 км2, а 400 електростанцій по 100 км2. І розташовувати їх по земному екватору в найбільш сонячних районах (учені говорять – в районах з найбільш високою соляризацією). І об’єднувати їх в єдину мережу. Тоді у той час, поки одні станції відпочиватимуть на нічній стороні Землі, інші, протилежні, – поставляти енергію. Якихось особливих погодних відхилень в п’ятачках 10х10 км. відбуватися не повинно. Але краще всього було б побудувати навіть не 400 крупних електростанцій, а декілька десятків великих і багато – багато дрібних, скажімо, розміром 10х10 м. І це пропозиція цілком реалізовується. Але про це – ледве нижче.Взагалі-то в сонячній енергетиці світло клином на кремнієвих елементах не зійшовся. Способів перетворення енергії Сонця в електричну існує безліч. Використання сонячних батарей (тобто фотоелектричних перетворювачів) – лише один з них. Спосіб цей хороший, по-перше, своєю мобільністю, по-друге, – довговічністю. Сонячну батарею можна встановити на даху автомобіля і крилах літака. Її можна вбудувати в години, калькулятор, ноутбук і навіть, як це ні парадоксально, в ліхтарик. У сонячному елементі відсутні які-небудь рухомі частини, і термін його служби складає приблизно 30 років. За цих 30 років елемент, на виготовлення якого пішло всього 1 кг сонячного кремнію, може дати стільки ж електроенергії, скільки проводиться з 100 тонн нафти на ТЕС або з 1 кг збагаченого урану на АЕС.Сонячна установка потужністю 1 кВт сьогодні в США коштує приблизно 3 000 доларів. Проте окупається вона лише на 14-15-му році роботи, а це, в порівнянні з тими ж тепловими електростанціями, недозволенно довго. Тому для перетворення сонячної енергії в електричну в промислових масштабах зараз в основному використовують спосіб, запропонований, згідно легенді, ще в III столітті до н.е. знаменитим вченим Архімедом Сиракузським. Правда, сонячне світло він застосовував тоді зовсім не з метою здобуття дешевої енергії, а для оборони рідних Сиракуз, атакованих з моря галерами римського полководця Марцелла. Ось що писав про це в своїй «Історії» візантійський хроніст Цеци: «Коли римські кораблі знаходилися на відстані польоту стріли, Архімед почав діяти шестикутним дзеркалом, складеним з невеликих чотирикутних дзеркал, які можна було рухати за допомогою шарнірів і металевих планок. Він встановив це дзеркало так, щоб воно перетиналося в середині зимової і літньої сонячними лініями, і тому прийняті цим дзеркалом сонячні промені, відбиваючись, створювали жар, який обертав судна римлян в попіл, хоча вони знаходилися на відстані польоту стріли».Саме на цьому принципі заснована робота сучасних геліоэлектростанцій. Встановлені на значній, до декількох тисяч квадратних метрів, території дзеркала-геліостати, що повертаються услід за Сонцем, направляють промені сонячного світла на ємність з теплоприймачам, як яке зазвичай виступає вода. Далі все відбувається так само, як на звичайних ТЕС: вода нагрівається, закипає, перетворюється на пару, пара крутить турбіну, турбіна передає обертання на ротор генератора, а той виробляє електрику. У США зараз діють декілька гібридних сонячно-теплових електростанцій спільною потужністю більше 600 Мвт. Вдень вони працюють від Сонця, а вночі, щоб вода не остигала і електрика не кінчалася, – від газу. Температура пари в установках досягає 370 градусів Цельсія, а тиск – 100 атмосфер.Перша промислова сонячна електростанція була побудована в 1985 році в СРСР в Криму, недалеко від міста Щелкино. СЕС-5 мала пікову потужність 5 Мвт. Стільки ж, скільки в першого ядерного реактора. За 10 років роботи вона виробила всього 2 мільйони кВт.год електроенергії, проте вартість її електрики виявилася досить високою, і в середині 90-х її закрили. В цей час роботи активізувалися в Штатах, де компанія Loose lndustries в самому кінці 1989 року запустила 80-мегаваттну сонячно-газову електростанцію. За наступних 5 років та ж компанія, лише в Каліфорнії, побудувала таких СЕС ще на 480 Мвт і довела вартість одного «сонячно-газового» кВт.год до 7-8 центів. Що зовсім непогано в порівнянні з 15 центами за кВт.год енергії – в стільки обходиться електрика, вироблювана на АЕС.Використовувати енергію Сонця в побуті можна і без перетворення її на електрику. Для того, щоб «протопити» холодну кімнату або нагрівати воду у водопроводі, можна безпосередньо скористатися сонячним теплом. Установки, що збирають, зберігають і передавальні це тепло, називаються сонячними колекторами. У простому варіанті все виглядає так: на даху будинку або на його південній стіні встановлюється панель, що складається з тоненьких трубочок, по яких в спеціальний бак-акумулятор подається вода. Сонце нагріває трубки, ті нагрівають воду, вода (температура якої в цій системі при використанні дзеркального піддону може доходити до 60-90°С) накопичується в баку і потім використовується для обігріву або гарячого водопостачання. Удома, обладнані такими системами (які зазвичай доукомплектовувалися і кремнієвими сонячними елементами), називаються «Сонячними будинками». З одного боку, цей будинок стоїть дещо дорожче, ніж звичайний, але з іншої – він дозволяє різко скоротити комунальні платежі – на 50-70%.Проте зустрічаються і серйозніші системи. Одна з таких була споруджена в США в штаті Нью-Мексіко ще в 1978 році і працює доАмериканська сонячна установка NSTTF для теплових випробувань і експериментів в області енергетики. Одним із старих способів забору сонячної енергії являється СЕС, придумана Бернардом Дюбо. Він пропонував будувати в пустелях обширні скляні навіси з високою трубою.Під сонячним дахом МИРУ (енергостанції)Асоціація TransOption, об’єднуюча державні і приватні транспортні компанії штату Нью-Джерсі, щорік організовують серед шкільних команд гонки автомобільних моделей, що приводяться в рух сонячною енергією.

сих пір. Називається – Національна сонячна установка для теплових випробувань (NSTTF). Належить вона Пентагону і застосовується для перевірки жароміцності корпусів військових і цивільних ракет. Полягає NSTTF з 60-метровій башти-мішені і 220 геліостатів, розміром 6х6 метрів кожен. Дзеркала, подібно до архімедівської установки, направляють свої сонячні зайчики в одну півтораметрову плямочку на верхівці установки, де температура в сонячні дні піднімається до 2 000°С. Всього у 2,5 разу менше, ніж на поверхні Сонця, і в 2 рази вище за температуру горіння напалму. Установка має майдан дзеркал 8 500 м2 і теплову потужність 5 Мвт.Будівництво «сонячних будинків» на Заході поступовий стає «правилом хорошого тону»: що бажають заплатити за будинок зайві 10 000 доларів знаходяться (1 500-3 000 доларів за сонячні колектори і 7 000 доларів за елементи). Та все ж такі покупців небагато – вкладення окупаються лише через 7-10 років. Саме тому уряди розвинених країн, піклуючись про завтрашній день, розробляють і фінансують програми, що полегшують фінансовий тягар власників «сонячних дахів». Назви цих програм-проектів приблизно однакові. Перший був запущений ще в 1990 році в Германії, країні – лідерові в справі споруди «сонячних будинків». Називався він «1 000 сонячних дахів» (згодом був перейменований в «2 000 сонячних дахів»). Слідом за Німеччиною подібний проект, лише під назвою «100 000 сонячних дахів», був прийнятий для всіх країн – членів ЄС. У Японії сонячна енергетика почала просування з програми «70 000 сонячних дахів». І, нарешті, останній проект народився в США. З властивим американцям гігантизмом він був названий «1 000 000 сонячних дахів».Приєдналася до цього руху і Монголія з проектом «100 тисяч сонячних юрт»… Власники будинків або офісів, що вирішили витратитися на дообладнання житлових і офісних приміщень сонячними колекторами і батареями, потрапляють в особливі реєстри і користуються певними привілеями. По-перше, держава компенсує ним частину витрачених коштів. По-друге, вони отримують особливі податкові пільги. По-третє, для них відкривається доступ до спеціальних пільгових кредитів і безпроцентних позик. Їх безкоштовно виучують користуванню такою домашньою енергосистемою, а для компаній, що займаються виробництвом, продажем і установкою «сонячної» техніки, проводять безкоштовні маркетингові дослідження, які немало стоять. У США на цю програму планується до кінця нинішнього десятиліття витратити 6 мільярдів доларів (лише на енергозбереження у федеральних будівлях тут вирушає близько 3 мільярдів бюджетних доларів в рік). В результаті Штати свою програму вже перевиконали: тут сонячна технологія вже використовується в 1,5 мільйона будинків. Всі разом вони економлять близько 1 400 Мвт. А 1 400 заощаджених мегаватт – це приблизно 5 мільйонів тонн не спаленої за рік нафти.У Германії держава не лише компенсує «сонцепоклонникам» до 70% витрат на «соляризацію» будинків, але ще і купує у них електрику за цінами, що сильно перевищують ринкові. Тобто вдень, коли будинок споживає енергії мало, а проводить багато, її надлишки вирушають в міську мережу, а господар отримує по 80 центів за кожен зданий кВт.год. Вночі ж він сам купує в цієї мережі електрики, але вже по 20 центів. Завдяки цій програмі в країні «мостять» сонячними елементами по півмільйона квадратних метрів дахів в рік. Ось це якраз і є прообраз тієї самої системи з величезною кількістю крихітних електростанцій, про яку ми говорили вище. Справедливості ради варто сказати, що в Росії теж подекуди коштують «сонячні будинки». У Краснодарському краю існує ціле «сонячне село» з сорока будинків, дахи яких прикрашені кіловатними сонячними батареями. Декілька будинків, використовуючих сонячні колектори, побудовано в Москві і у Владивостоку.Якщо не рахувати високої вартості сонячних батарей, головна перешкода для розвитку цієї енергетики – земна атмосфера. То піднебіння зовсім не вчасно затягується хмарами, то дим від сусіднього заводу закриває Сонце. Та і при абсолютно ясному піднебінні світло, проходячи через атмосферу, втрачає деяку частину своєї енергії. Якби людству удалося побудувати електростанцію в космосі, то цілком можна було б обійтися батареєю майданом порядку 10 000 км2. Але тут знову перед нами встають два питання. По-перше, як туди ці батареї підняти, і, по-друге, як доставити отриману електрику на Землю. Не тягнути ж до них ЛЕП завдовжки 35 786 км. (саме на такій висоті повинна літати електростанція для того, щоб її положення на піднебінні залишалося незмінним). Проблеми ці були теоретично вирішені ще в 1968 році, коли ідея космічної СЕС виникла вперше, а в 1973 році рішення були оформлені відповідним патентом. Доставка елементів в космос по патенту, природно, здійснюється космічними кораблями, іншого способу ми доки не знаємо. А енергію на 3емлю планується переправляти у вигляді особливого електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі від одного міліметра до одного метра. Такого своєрідного космічного радара.На відміну від сонячного світла цей НВЧ-промінь при «пробої» атмосфери втратить не більше 2% енергії. Тоді, на початку 70-х, із-за дорожнечі як самих сонячних елементів, так і космічних польотів, ідея «КОСМОСЕС» була визнана повністю економічно неспроможною. Проте часи міняються, а ціни інколи падають. Недавно космічну задумку воскресив професор Інституту космічних систем (Х’юстон, США) доктор Девід Крісвелл. Правда, в його проектах вона придбала декілька інші межі. Головна відзнака полягає в тому, що Крісвелл запропонував розмістити сонячні електростанції не у відкритому космосі, а на поверхні нашого вірного Супутника – Місяці. При цьому зникає небезпека, що вони коли-небудь впадуть на Землю або відлетять в невідомість, збиті метеоритом. Проводити елементи можна прямо на місці з підручної сировини, побудувавши невеликий завод, – на Місяці кремнію теж більш ніж достатньо.Доставка енергії на Землю здійснюватиметься вже описаним вище способом. Для її прийому слід побудувати декілька антенних полів, розміром декілька сотень квадратних кілометрів. Сам промінь абсолютно безпечний, і ні хмари, ні хмари не стануть для нього перешкодою. Правда, близько половини отриманої від Сонця енергії все ж загубиться по дорозі і при проміжних перетвореннях. Таких станцій на місячному екваторі потрібно побудувати 5, тоді у будь-який момент дві або три з них знаходитимуться на денній стороні нашого супутника. Цей проект, після реалізації якого жителі Землі забезпечать себе електрикою на найближчі століття, за підрахунками доктора Крісвелла, обійдеться в 60 мільярдів доларів. Це в три рази дорожче, ніж програма «Аполлон», що обійшлася в 19,5 мільярда доларів (правда, в 60-х роках долар коштував в 4,5 разу дорожче). Та зате в чотири рази дешевше за війну в Іраку (240 мільярдів доларів). Адже, напевно, краще будувати станції на Місяці, чим воювати на Землі за нафту. Та і грошей заразом можна немало заощадити.

solar.pp.ua

Що таке сонячна енергія Як опалення.

Одними з перспективних напрямків використання сонячної енергії є опалення та гаряче водопостачання. В цьому питанні потенціал сонячної енергії досить великий, проте перехід на таку систему опалення сполучений із чималими фінансовими витратами.

В передвісті наближається дефіциту енергоносіїв людство шукає альтернативні шляхи видобутку енергії. Найбільш перспективною на поточний момент є сонячна енергетика, яка активно розвивається з початку ХХ століття. Одним з корисних дій сонячного світла є його теплове випромінювання, використовуючи яке, можна переносити тепло в житлове приміщення, уникаючи таким чином застосування традиційних систем опалення.

Як збирають сонячну енергію

Збір і перетворення енергії сонця відбувається за рахунок спеціальних пристроїв - сонячних колекторів. Вони являють собою плоску або вигнуту панель, всередині якої розташовані капілярні канали, пропускають через себе теплообмінник, в ролі якого зазвичай використовується рідина з дуже низькою температурою замерзання. Нагрітий теплообмінник циркулює по первинному тепловому контуру, віддаючи тепло або за допомогою термодинамічного процесу випаровування і конденсації, або природним шляхом. У першому випадку ефективність установки підвищується в рази, в той час як другий метод передачі тепла не вимагає додатково прикладеної енергії. Самі сонячні колектори бувають декількох типів.

Види сонячних колекторів

За принципом пристрою колектори поділяють на вакуумні і плоскі. У вакуумних колекторах роль теплообмінника виконує трубка з подвійними стінками, в проміжку між якими знаходиться вакуум. Внутрішня трубка складається з матеріалу з дуже низькою відображає. Розгалужена система трубок прихована під кількома шарами броньованого скла, при чому в порожнинах колектора також може відкачано повітря для зниження тепловіддачі. Таким чином, більша частина енергії поглинається трубкою з теплоносієм, при цьому відсутні втрати тепла в навколишнє середовище. Теплообмінники такого типу відрізняються високою ефективністю, але не можуть самостійно очищатися від снега.Плоскіе колектори мають набагато простішу конструкцію, а тому і вартість їх в рази нижче. На гладку або покриту спеціальним рельєфом пластину з хорошою теплопровідністю нанесено шар светопоглощающего матеріалу. Він нагрівається під дією сонячного світла і передає тепло системі мідних або поліетиленових трубок, розташованих на тильній стороні панелі. між трубками і панеллю забезпечений надійний тепловий контакт, також трубки можуть бути профільного типу для більшої площі контакту з панеллю.

Перспектива розвитку галузі

Основна проблема систем сонячного опалення - їх висока вартість. З розвитком виробництва і вдосконаленням полімерних матеріалів такий недолік систем сонячного опалення може бути вирішене, проте їх вдосконалення не вигідно для бізнесу, заснованого на видобутку вуглеводнів та їх продажу населенню планети. На сьогоднішній день дотримується позитивна динаміка розвитку: з початку XXI століття застосування сонячних колекторів зросла від трьох до десяти разів у різних країнах світу.

tips-ua.com

Сонячна енергія | Allref.com.ua

ПЛАН

Вступ

Поняття про сонячну енергію. Особливості її використання

Види сонячної радіації

Україна і світова сонячна енергетика

Значення і перспективи реалізації проектів по організації виробництва сонячних батарей в Україні

Цікаві дані про сонячну енергію

Висновок

Використана література

Використання енергії сонця найбільш широко впроваджено для здійснення гарячого водопостачання, опалення та охолодження будинків, опріснення води, нагріву парників, сушіння сільськогосподарської сировини.

Одним з різновидів сонячних установок являються установки з застосуванням фото енергетичних елементів, фотоелектричні станції.

В Івано-Франківській області в м. Коломиї приватним підприємцем для власних потреб використовується сонячна фотоелектрична станція потужністю 8,8 кВт. За допомогою станції власник отримує щодобово 300 літрів води підігрітої до температури 60 градусів Цельсію. Установка оснащена автоматизованою системою орієнтації фотоелементів відносно сонця, при відсутності сонця в схему включено електробойлер, який живиться від загальної електромережі.

Власник за рахунок використання установки отримує близько 3,5 тис. грн. на рік економії коштів по оплаті за електроенергію.

В загальному по Україні використання сонячних систем не набуло широкого впровадження, хоча є яскраві приклади їх застосування в Криму, Дніпропетровську та на Закарпатті.

Сонячна радіація - енергія випромінювання Сонця - є основним джерелом енергії атмосферних процесів; вона вимірюється кількістю тепла і виражається в мегаджоулях на 1 кв. м. Промениста енергія Сонця досягає земної поверхні, проникаючи через шари атмосфери, що частково поглинає, відбиває і розсіює сонячну радіацію

Тепловий потік сонячного випромінювання, який сягає Землі, дуже великий. Він більш як у 5000 разів перевищує сумарне використання всіх видів паливно-енергетичних ресурсів у світі.

Серед переваг сонячної енергії — її вічність і виняткова екологічна чистота. Сонячна енергія надходить на всю поверхню Землі, лише полярні райони планети страждають від її нестачі. Тобто, практично на всій земній кулі лише хмари та ніч заважають користуватися нею постійно. Така загальнодоступність робить цей вид енергії неможливим для моно полізації, на відміну від нафти і газу. Звичайно, вартість 1 кВт • год. сонячної енергії значно вища, ніж отримана традиційним методом. Лише п'ята частина сонячного світла перетворюється в електричний струм, але ця частка дедалі зростає завдяки зусиллям учених та інженерів світу.

Оскільки енергія сонячного випромінювання розподілена по великій площі (іншими словами, має низьку густину), будь-яка установка для прямого використання сонячної енергії повинна мати збираючий пристрій з достатньою поверхнею. Найпростіший пристрій такого роду — плоский колектор; в принципі це чорна плита, добре ізольована знизу.

Вона прикрита склом або пластмасою, яка пропускає світло, але не пропускає інфрачервоне теплове випромінювання. У просторі між плитою і склом найчастіше розміщують чорні трубки, в яких тече вода, масло, повітря, сірчистий ангідрид і т. п. Сонячне проміння, проникаючи крізь скло або пластмасу в колектор, поглинається чорними трубками і плитою та нагріває робочу речовину в трубках.

allref.com.ua

Енергія Сонця

21.11.2016

Джерелом метеорологічних, гідрологічних, хімічних, біологічних та інших процесів, що протікають на земній кулі, є сонячна енергія. Вся інша надходить енергія (випромінювання зірок і планет, космічні промені, внутрішня теплота Землі та ін) мізерно мала в порівнянні з енергією Сонця. Сонце — основне джерело життя на нашій планеті і творець енергетичних запасів, які все більшою мірою використовуються людиною (нафта, кам’яне вугілля, гідроресурси, енергія вітру та ін). Сонце висвітлювало і гріло Землю протягом всієї її історії.

Сонячні промені, поширюючись у світовому просторі зі швидкістю 300 000 км/сек, проходять шлях від Сонця до Землі, рівний близько 150 000 000 км, за 8,3 хвилини. Незважаючи на величезну відстань, яка відділяє нас від Сонця, і положення Землі в космічному просторі, поверхня землі і нижні шари атмосфери нагріваються сонячними променями досить сильно, щоб підтримати життя на нашій планеті.

Загальна кількість енергії, одержуваної Землею від Сонця, можна порівняти з кількістю енергії, створюваної безперервною роботою 543 млрд. парових машин в 400 л. с. кожна. А адже це колосальна кількість енергії, яку отримує земна куля, є лише незначною часткою променистої енергії, испускаемой Сонцем! Обчислення показують, що вона становить приблизно одну двомільярдний частку всієї енергії Сонця. Основна ж частина сонячної енергії розсіюється у світовому просторі. Щоб уявити її розміри, скажемо, що вона достатня, щоб вся вода, що міститься в морях і океанах Землі, закипіла за 1,5 секунди.

Звідки ж на Сонці стільки енергії? Це питання завжди привертав увагу вчених. Якщо б Сонце складалося з пального речовини, то згідно з розрахунками його енергії вистачило б ненадовго. Зокрема, якщо б Сонце складалося з кам’яного вугілля, то воно згоріло б за 2000-3000 років. З різних даних випливає, що в даний час Сонце випускає приблизно таку ж кількість енергії, яку воно испускало мільярди років тому. Ще не так давно побутувала думка, що освіта настільки жахливого кількості енергії зобов’язана стиску, який випробують Сонцем. Але тоді сонячної енергії вистачило б лише на кілька десятків мільйонів років. Причину неиссякаемости сонячної енергії пояснила сучасна фізика.

Відомо, що тіла Всесвіту складаються з атомів. Атомні ядра містять у собі величезні запаси енергії, що виділяється при розщеплення ядра. Як відомо, розщеплення атомного ядра та отримання атомної енергії виробляються з допомогою спеціальних установок. Інакше це відбувається на Сонці. При температурі в надрах Сонця, що досягає за обчисленнями 16 млн. градусів, і колосальний тиск атоми водню, що становлять 90% маси Сонця, розщеплюються. Відбувається безперервний процес перетворення атомів одних елементів в атоми інших. В результаті ядерної реакції виділяється внутріатомної енергія. Таким чином, джерелом сонячної енергії є ядерні перетворення. При утворенні з водню 1 г гелію виділяється 155 млрд. кал. На це витрачається незначна кількість речовини — 0,007 р. Для розмірів Сонця ця втрата виражається в 4 200 000 т/сек. Однак вона мало відбивається на «згоранні» Сонця, так як запаси водню на Сонці настільки величезні, що їх вистачить ще на багато мільярдів років.

При високій температурі гази в надрах Сонця дуже щільні. З надр Сонця вони прагнуть назовні і до його поверхні добираються протягом декількох тисяч років. При цьому температура газів поступово підвищується і змінюється їх кількість. На поверхні Сонця температура газів досягає 6000°.

Сонце випромінює енергію у вигляді електромагнітних хвиль різної довжини, проте основна частина сонячної радіації, що досягає нашої планети, має довжину хвилі 0,17—4 мікрона. При цьому 7% її становить ультрафіолетова радіація з довжиною хвиль від 0,17 до 0,35 мікрона, 46% —світлова радіація з довжиною хвиль в межах 0,35—0,76 мкм і 47%.—інфрачервона радіація з довжиною хвилі від 0,76 до 4 мікрон.

Незважаючи на невеликий відсоток ультрафіолетового випромінювання Сонця, ця радіація відіграє дуже важливу роль у хімічних перетвореннях атмосферних газів і майже повністю затримується в верхніх шарах атмосфери. Незначна її частина, що досягає поверхні землі, робить сильний вплив на тваринний і рослинний світ.

Інтенсивність сонячної радіації. За одиницю вимірювання інтенсивності сонячної радіації прийнято кількість тепла в калориях2, яке отримує 1 см2 поверхні, перпендикулярної до сонячних променів, у 1 хвилину (кал/см2мин). Як показують результати обробки численних спостережень, при відсутності атмосфери інтенсивність сонячної радіації в середньому становить близько 2 кал/см2мин, точніше 1,98 кал. Цю величину прийнято називати сонячної постійної. Величина сонячної постійної піддається невеликим змінам в залежності від відстані між Землею і Сонцем. Так як рух Землі навколо Сонця відбувається не по колу, а по еліпсу, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце, то протягом року відстань між Землею і Сонцем змінюється. Найменша відстань між Сонцем і Землею буває близько 3 січня, найбільша — 3 липня. Інтенсивність сонячної радіації, характеризується сонячної постійної, відчуває деякі, правда незначні коливання в залежності від активності процесів на Сонці.

Якщо б кожен квадратний сантиметр земної поверхні, перпендикулярної до сонячних променів, при відсутності атмосфери отримував в 1 хвилину 1,98 кал, то протягом року при тих же умовах він отримав би близько 1000 ккал тепла. Але так як Земля близька за формою до кулі і сонячні промені не скрізь падають прямовисно, та при цьому внаслідок обертання Землі навколо своєї осі завжди освітлена тільки половина земної кулі, то за рік на 1 см2 на верхній межі атмосфери надходить в середньому лише четверта частина названої величини, тобто близько 260 ккал/см2. З цієї кількості сонячного тепла поверхнею землі і атмосферою поглинається лише 166 ккал/см2 рік. Інша частина відображається в світовий простір. Досягає поверхні землі і поглинається нею до 70% загальної кількості радіації, використаної Землею, а 30% затримується атмосферою.

Однак і на різні ділянки Землі сонячна енергія надходить в неоднаковій кількості. Це залежить від ряду умов.

Наука, що займається вивченням припливу і витрати сонячної енергії, називається актинометрией. Вона є одним з розділів метеорології.

« Перші спроби проникнення людини в повітряний океан Радіаційний баланс »

moyaosvita.com.ua

Енергія Сонця. Solar energy | Сонячна енергія – наше майбутнє

Дата публікації: 17.01.2010p. Автор: McAndy

Сонце – це найпотужніше джерело енергії для нашої планети. Без сонячного тепла і світла будь-яке життя на Землі було б неможливе. Всі наші повсякденні справи включають використання енергії. Вона необхідна для пересування транспорту і приготування їжі, для роботи і відпочинку, для обігріву і охолоджування приміщень. І навіть для того, щоб провести один вигляд енергії, доводиться витрачати інший.

Енергія Сонця може використовуватися для безлічі завдань. Одна з них – це перетворення сонячної енергії в електричну, в так звану сонячну електрику. Переваги використання сонячної енергії є такими, що далеко йдуть. Хоча сонячна енергія є порівняно новим джерелом енергії, він легко може стати найважливішим джерелом енергії в майбутньому. Це відбувається тому, що з багатьох переваг використання сонячної енергії:

• сонячна енергія, є поновлюваним ресурсом. Це означає, що ми не в страху виснаження її запасів. Хоча вона може зникнути за хмарами на мить, і недоступна в нічний час, але як правило потім повертається в повній силі.

• сонячна енергія не забруднює довкілля. На відміну від нафти, використання сонячної енергії не виділяє яких-небудь парникових газів, а також при виробленні її немає шкоди екології шляхом розливу або днопоглиблювальних робіт. Це, мабуть, одній з основних переваг використання сонячної енергії.

• електрика і тепло від Сонця є абсолютно безкоштовними. Після того, як сонячні батареї або сонячні теплові колектори встановлюються, немає електричних витрат, необхідних для їх живлення.

• Сонячні батареї вимагають дуже малого обслуговування, в значній мірі тому немає рухомих частин, які мають бути збережені.

• Сонячні батареї можуть експлуатуватися все життя.

• Вживання сонячної енергії неймовірне різностороннє. Починаючи від простих калькуляторів і продовжуючи автомобілями, водонагрівачами, фонтанами, будівлями, а також електростанціями і супутниками.

• У віддалених районах, сонячна енергія може бути реалістичнішим варіантом енергії, ніж прокладення великих кількостей електричних дротів для підключення до енергомережі.В цілому, складається враження, що сонячна енергія є просто гармонійнішим енергетичним ресурсом. Для здобуття інших джерел енергії, є необхідність видобутку викопних видів палива, тваринних джерел, або рослинного походження джерела. Тим часом, сонячне світло постійно падає на землю і у величезних об’ємах, незалежно від того, використовується він як енергетичний ресурс, чи ні. Людство не витрачає часу і зусиль для видобутку сонячного ресурсу, таким чином, економлячи засоби і довкілля.

І що найцікавіше, то лише завдяки тому, що у нас є Сонце ми і маємо практично всі джерела енергії. Виключенням можна назвати енергію приливів і відливів, за яку відповідальний Місяць, і радіоактивні елементи, які використовуються на атомних станціях. Енергія вітру повністю залежить від Сонця і різниці температур ним же і створюваною. Енергія вугілля, нафти і природного газу також у владі хімічних процесів, які відбуваються в надрах Землі під дією сонячних променів. Все б добре, але є «маленька» проблемка. Людство з такою швидкістю витрачає викопні джерела енергії, що відновлюватися вони ніяк не встигають. Саме час задуматися про заміну «викопній енергії».

Поряд з перевагами використання сонячної енергії, варто відзначити недоліки. До них відносяться сонячне світло не доступний ресурс в деяких регіонах планети. Крім того, сонячні батареї все ще не дешеві. Звичайно, технічний процес здобуття сонячної енергії буде вдосконалюватися, і вона продовжуватиме здешевлюватися, тоді як витрати на інші види енергії збільшаться.

solar.pp.ua